Не можна сказати, що в 2001 році Міхаель Шумахер панував на трасах Формули 1 нероздільно – жодного разу в ході сезону він не виграв більше двох гонок поспіль. Вірно, втім, було й протилежне – жодного разу не траплялося, щоби більше двох гонок поспіль він не виграв. А крім того, хоча у німця бували сходи, з початку сезону і аж до Гран Прі Бельгії в жодній із гонок, в якій він фінішував, Міхаель не опускався нижче другого місця.

З іншого боку, якогось одного переслідувача у лідера Ferrari не було, суперники відбирали очки один у одного, тож у Спа на початку вересня він приїхав уже чемпіоном. Його перевага над Култхардом становила 43 очки, тоді як у чотирьох гонках, що залишилися, можна було заробити максимум 40.

Власник Кубка конструкторів вже теж був визначений – ні McLaren, ні Williams вже не могли наздогнати Ferrari. Звичайно, всі сподівалися, що тепер Міхаель зменшить оберти і дозволить виявити себе комусь іншому. Подібне цілком могло статися, але не в Бельгії, на улюбленій трасі Шумахера. Він приїхав до Спа зарядженим на продовження боротьби.

Однак Спа є Спа, тут події часто розвиваються не за стандартним сценарієм. Вже в суботу карти змішав дощ, що пішов зранку і припинився у кваліфікації. На трасі, що підсихає, пілоти Williams на Michelin виглядали на голову сильніше за інших – поул завоював Хуан-Пабло Монтойя, Ральф Шумахер програв йому 0,8 секунди, а Міхаель, який показав третій час, – 2,6 секунди!