Сьогодні сезони Формули 1 з 2000 по 2004 часто називають епохою домінування Ferrari та Міхаеля Шумахера, хоча насправді це були дуже різні чемпіонати. У якихось, як 2000-го, боротьба була майже рівною, і для перемоги Шумахеру та Росу Брауну доводилося докладати максимум зусиль. У якихось, як 2001-го, суперники самі дарували Скудерії перемоги. А в якихось, як 2002-го, машини Ferrari справді беззастережно домінували.

Втім, початок сезону обіцяв досить гостру боротьбу. Машини Williams майже не поступалися швидкістю Ferrari (щоправда, на двох перших етапах це була торішня машина). Ще один важливий нюанс – напарник Шумахера, Рубенс Баррікелло розпочав сезон, маючи дуже серйозні амбіції. Бразилець щиро вважав, що у Ferrari одного разу отримає шанс боротися за титул. На першому ж Гран-Прі сезону він завоював поул, нехай і з мікроскопічним відривом від Міхаеля.

Однак у перегонах ці амбіції підкріплення не мали. Мало того, що Шумахер був швидше, то ще й Рубенс ніяк не міг дістатися фінішу. Три сходи у трьох перших перегонах сезону стали сильним ударом по надіях Баррікелло, хоча Міхаель виграв лише дві з них – у Малайзії гонщикам Williams вдалося завоювати командний дубль.

Четвертий етап проходив в Імолі, на автодромі імені Енцо та Діно Феррарі, і тут бразилець вперше зміг використати нову машину – F2002. Правда, не можна було сказати, що вона давала якусь вирішальну перевагу – на попередньому етапі в Бразилії Шумахер, який вже виступав на F2002, вів рівну боротьбу з Williams як у кваліфікації, так і в гонці. З іншого боку, Баррікелло там показав лише восьмий час у кваліфікації, тому ресурс F2001 виразно був вичерпаний.